Середа, 26.09.2018, 07:52
ЗОШ №20 
імені Бориса Серги Моя улюблена школа!!! 
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Календар
«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 392

Борис Полікарпович Серга  

народився 30 вересня 1921 року в с. Коломак Валківського повіту Харківської губернії в сім’ї службовця Полікарпа Григоровича та Ольги Микитівни Серги.

     На початку 30-х років через голод і загрозу репресій сім’я Серги переїхала в Полтаву, оселилася на Подолі. Полікарп Григорович влаштувався на  роботу в Опішні, Ольга Микитівна присвятила себе вихованню сина.

     До літа 1938 року Борис навчався в нашій  школі,  де він  проявив здібності до  точних  наук -  математики і фізики. Хлопець був прекрасним оратором, умів грамотно виголошувати промови, захоплювався музикою.

      Під час навчання займав активну життєву позицію, був авторитетом серед друзів.

     23 червня 1938 року Борис Серга отримує атестат, у якому з 19 предметів шкільного курсу оцінки – тільки «відмінно». Завдяки цьому мав право вступати до будь-якого вищого навчального закладу без іспитів. 

     У вересні 1938 рік  Борис став студентом  механіко-математичного факультету Дніпропетровського університету. Брав активну участь у предметних олімпіадах, зарекомендував себе здібним і сумлінним студентом.

     1939 рік - студент  механіко-математичного факультету Харківського державного університету. В університеті Борис наполегливо вивчав фізику, математику, історію та інші науки. Мріяв стати науковцем у галузі фізико – математичних наук. Активно займався громадською роботою, відвідував військовий гурток. 

     У  1940 році Борис Полікарпович одружився  з Маргаритою Митрофанівною Горюн, зі своєю однокласницею, а потім вони разом навчалися в Харківському університеті на механіко-математичному факультеті. У них народилося дві доньки  Ольга та Тетяна.

     З початком війни в Харківському університеті було створено два студентських батальйони. Борис записався добровольцем на фронт у складі другого студентського батальйону.

    У вересні 1941 року під час оборонних боїв під Києвом Борис Серга потрапив у оточення, був поранений в руку і опинився у полоні. Борису і двом його товаришам-офіцерам під час їх перевезення санітарним поїздом вдалося втекти до лісу, де вони переховувались майже два місяці, а потім із великими труднощами добралися до Полтави.

    З осені 1941 року найближчим другом Бориса Серги став Валентин Сорока – колишній однокласник і товариш. Друзі вирішили всі сили віддати на боротьбу з окупантами. На початку 1942 року юнаки стають членами підпільної молодіжної групи «Нескорена полтавчанка». До її складу входило близько 20 чоловік.  Активними учасниками групи були Ляля Убийвовк, Сергій Сапіго, Леонід Пузанов, Сергій Ільєвський, Валентин Сорока, Борис Серга.

     Діяльність групи полягала у зриві відправки співвітчизників на примусові роботи до Німеччини, допомозі військовополоненим у концтаборі – госпіталі. Підпільники налагодили зв’язок із партизанськими загонами,  писали і розклеювали по місту листівки, в яких закликали населення до саботажу, проводили агітаційну роботу серед жителів, готувалися організувати диверсії та збройний виступ у Полтаві.

    Німецька контррозвідка докладала багато зусиль для викриття групи, яку викрили у квітні 1942 року. Бориса Сергу затримали 9 травня 1942 року на Південному вокзалі Полтави під час повернення з чергового завдання з району. Допити тривали майже три тижні до кінця травня 1942 року. Не зумівши отримати свідчення від заарештованих, окупанти 26 травня 1942 року в районі старих казарм Полтави, за старим міським кладовищем, розстріляли відважних патріотів.

     Постановою від 20 листопада 1947 року за особливі заслуги перед Вітчизною, мужність і героїзм усі члени штабу були посмертно нагороджені медалями. Посвідчення Бориса було вручено батькам.

     23 жовтня 1967 року в м. Полтава, по вулиці Котляревського, було відкрито пам’ятник Нескореним полтавчанам. На постаменті викарбувані слова: «Нескореним полтавчанам жити у віках – Лялі Убийвовк, Сергію Сапіго, Леоніду Пузанову, Сергію Ільєвському, Валентину Сороці, Борису Серзі».

     Постановою Ради Міністрів Української республіки від 28 грудня 1965 року  Полтавській середній школі № 20 було присвоєно ім’я Бориса Полікарповича Серги, учасника підпільної молодіжної групи «Нескорена полтавчанка».

     17 січня 1966 року в школі на урочистих зборах директор Ірина Іванівна Скікевич зачитала Постанову. З того часу в січні  відзначається   День честі школи.

     У школі діє Музей історії школи. Одна з його  експозицій присвячена Борисові Серзі – людині, яка  віддала життя за рідну Полтаву.    

Пошук
...
...
...
...
...
© AIRa

Створити безкоштовний сайт на uCoz